Keywords: term, economic terminology, terms-derivatives, terms-composites, standardization, semantics dynamics, crisis, COVID-19


The article examines the influence of COVID-19 on the semantics dynamics of the term "crisis" in German economic terminology. The appearance of the influence of extralingual factors on the formation of the term was analyzed and the change or the appearance of a new emotional coloring in some terms was singled out. First of all, COVID-19 has made irreparable changes to a large number of existing, standardized terms. Coronavirus has acted as a powerful extra-lingual factor, changing the lexical meaning of words as quickly as we get news of new anti-coronavirus incidence records. Environment, society, live standard - these are the factors that can influence the emergence of negative or positive emotional colors. Extralinguistic factors of terminological nomination are closely correlated with the specifics of a particular field of scientific knowledge, with the conditions of its formation and development, thus participating in the formation of certain patterns and advantages in the choice of linguistic means to represent scientific concepts and to determine certain features of nominative originality. For some extralinguistic factors there is a direct connection with the traditional linguistic aspects of terminological nomination, such as, for example, the motivation of terms, methods of term formation, the specifics of term elements. The importance of one or another extralinguistic factor can be confirmed quantitatively, and this is done with the help of mathematical methods of analysis of language material. German terminology is a system built on the principles of field organization. The core of this system is terminological vocabulary, which means codified, systematized terminology. Various long-term studies of German terms have identified several features of this lexical layer. The conducted research is quite valuable in the linguistic environment. It can be classified as "non-standard", as research in this area has not yet been conducted and the topic of German economic terminology related to COVID-19 and the concept of "Crisis" remains open. A lot of work has been done to find definitions, but also a great achievement of my work is to create the own definitions based on context.


Вовчанська С. І. Німецькомовна термінологія маркетингу як підсистема економічної термінології: обґрунтування вибору теми / С. І. Вовчанська // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки / [відп. ред. Л. М. Марчук]. – Кам’янець-Подільський, 2011. – Вип. 26. – С. 58–61.

Дружбяк С. В. Словоскладання у творенні сучасних німецьких економічних термінів / С. В. Дружбяк // Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – № 676. – С. 94– 97.

Кияк Т. Р. Фахові мови та проблеми термінознавства / Т. Р. Кияк // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – № 27. – С. 203–208.

Курносова Н. О. Термінологія: проблеми упорядкування, стандартизації та уніфікації / Н. О. Курносова, Р.В. Курносова // Вісн. Житомир. інж.- технол. ін-ту фундамент. та гуманіт. науки, пробл. освіти. – 1999. – № 9. – С. 69–72.

Туровська Л. В. Термінологічна лексика на сторінках періодичних видань / Л. В. Туровська // Українська мова. – 2017. – № 2. – С. 33– 41.

Hahn M. Deutsch als Wirtschaftssprache / M. Hahn. – DaF 30/2, 1993. – S. 92– 95.

Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Eine Einführung. 2 Aufl. / L. Hoffmann. – Berlin: Akademie-Verlag, 1984. – 307 S.

Duden Online. Режим доступу:

Manager Magazin. Режим доступу:

Spiegel Online. Режим доступу:

Language systems: problems of their development and functioning in the polyethni